Для захисту неба Європи Україна має стати частиною оборони НАТО.
Леся Оробець разом з Оленою Давлікановою у статті для Center for European Policy Analysis (CEPA) говорять про перспективи захисту європейського повітряного простору. Україна сьогодні є світовим лідером у протидії масованим атакам російських дронів. За роки повномасштабної війни країна створила найбільш перевірену в бойових умовах інтегровану систему протиповітряної оборони у світі – унікальний досвід, якого не має жодна країна НАТО.
Коли Польща почала збивати російські безпілотники, в ЄС і НАТО заговорили про ідею створення так званої «стіни дронів». Проте, Альянс робить лише обережні та фрагментарні кроки для протидії загрозі, яку поки що до кінця не розуміє і з якою не має достатнього практичного досвіду.
Створення «стіни дронів» – це тисячі датчиків по всій Європі, пасивні радари для відстеження малопомітних БПЛА, системи радіочастотного виявлення, акустичні комплекси для ідентифікації дронів, оптичні вежі з передачею даних у реальному часі та 3D-радари нового покоління, стійкі до російських засобів глушіння.
З 2022 року Україна стала одним із провідних світових виробників безпілотників, виготовляючи до чотирьох мільйонів БПЛА на рік.
Масштаби українського досвіду важко недооцінити. З 2022 року Росія запустила в країні майже 50 000 безпілотників. Лише близько чверті з них досягли своєї цілі, що свідчить про те, що Україна володіє найбільш перевіреною в боях інтегрованою системою протиповітряної оборони у світі, створеною в умовах, яких не зазнавала жодна країна НАТО.
Щоб європейська система захисту від дронів була насправді ефективною, Україну необхідно структурно інтегрувати у спільну архітектуру безпеки — не як спостерігача, а як ключового учасника.
Детальніше читайте у статті CEPA.